Колегам

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2018-2019 н.р.

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у 2018-2019н.р.

СЛОВНИКОВІ ДИКТАНТИ 

До уваги вчителiв-фiлологiв – добiрка словникових диктантiв, яка стане у пригодi у процесi вивчення нового матерiалу, закрiплення теми, виконання тренувальних вправ, перевiрки здобутих знань пiд час контрольних робiт у 5–11-х класах. Форму роботи з поданими матерiалами вчитель визначає сам. Це може бути пояснювальний, розподiльний або творчий диктант. Окрiм того, можна доповнити власне диктанти iншими видами дiяльностi: фонетичним, морфологiчним або словотвiрним розбором, написанням транскрипцiї, уведенням слiв у речення чи зв’язнi висловлювання тощо. Для перевiрки результатiв можна застосувати колективну роботу над помилками, вибiркове коментування, взаємооцiнювання тощо. Оскiльки диктанти складаються з 12, 24, 36 чи 48 слiв, це дає вчителевi змогу легко iнтерпретувати результати у 12-бальну систему. Добiр лексичного матерiалу зорiєнтований на повторення i закрiплення правопису слiв, якi найчастiше трапляються в завданнях ЗНО. 

Подвоєння i подовження приголосних 

І. Ввiчливий, невблаганний, стаття, даний, Донеччина, ллю, суддя, благословенний, життя, знаменник, бiльшiстю, знаряддя, щастя, письменник, пасся, юннат, осiннiй, жовчю, спросоння, ссавцi, козаччина, Галичина, винний, мiськком, подання, вiссю, священик, буття, благословенний, миттю, Нiмеччина, хрещений, розкiшшю, статей, божественний, молодiстю, священний, окаянний, навмання, несказанний, мерзенний, попiдтинню, освячений, гайдамаччина, матiр’ю, обличчя, колосся, височiнню. 

ІІ. Беззвучний, пiввiдра, суддiвство, повiнню, бездорiжжя, чуття, щеня, мотуззя, безводдя, тушшю, привiлля, вiддаль, Голландiя, баштанник, мiццю, Подiлля, безвинний, повiстю, вважати, численний, вiдкриття, заввишки, юннат, вiссю, збiжжя, почуття, кiнний, Алла, життєпис, роззброїти, ззаду, сiллю, роззява, вивершений, нiччю, оббити, розрiсся, зроблений, причинний, вихований, галуззя, бовванiти, зрання, годинник, листя, насiння, Вiнниччина, багаття.

ІІI. Записати в 1-шу колонку слова з подовженням, а в 2-гу – з подвоєнням. 

Пiддашшя, маззю, оббiгти, сторiччя, вiддiл, волосся, денний, рiлля, сумлiнний, туманно, iменник, вiддати, знання, пронiсся, помiччю, пiддубник, ллють, пасся, попiдвiконню, вiйськкомат, угiддя, силенний, Ілля, здоровенний, тiнню. 

ІV. Прокоментувати наявнiсть або вiдсутнiсть подвоєння приголосних в iншомовних словах. 

Голландiя, Іполит, Ахiллес, донна, Марокко, Інеса, Ілона, ссавець, iммiграцiя, пiцикато, анотацiя, контрреволюцiя, Кирило, iнновацiя, Пилип, осанна, пiанiсимо, Аполлон, фiн, Вiссарiон, бароко, панна, група, Інна, одiссея, беладона, Елла, нетто, бравiсимо, клас, мулла, гето, Ізабелла, програма, гуни, мокко, лiбрето, Стелла, iнтермецо, Жанна, панно, ванна, шасi, алло, мадонна, ват (одиниця вимiру), бiлль (законопроект), Сава. 

Спрощення у групах приголосних 

Кiстлявий, якiсний, зап’ястний, улесливий, шiстнадцять, тижневик, невiстцi, безшелесно, пестливий, щасливий, пристрасний, їжджу, гiгантський, студентський, хвастнути, заздрiсний, туристський, виїзний, свиснути, волейболiстцi, компостний, контрастний, баластний, форпостний. 

Правопис голосних в iншомовних словах 

Дизель, клiєнт, Кiпр, дилогiя, Єрусалим, мiсiс, Вiзантiя, трiумф, Сибiр, Шиллер, консилiум, нiмфа, Пакистан, Сочi, Сирiя, дискусiя, Рив’єра, диктофон, бiнокль, Кембридж, шасi, Крит, кинджал, журi, Гiмалаї, Мадрид, Гаваї, фортисимо, жалюзi, корида, вiзавi, кизил, Маврикiй, Чикаго, Чилi, Алжир, жульєн, брошура, єпископ, Єсентуки, гиря, феєрiя, фойє, досьє, парашут, парфуми, кутюр’є, траєкторiя. 

Правопис префiксiв пре-, при-, прi 

І. Прикручений, предобрий, прилетiти, преосвященство, прiзвище, приблизитись, преподобний, привабливо, прiрва, презирство, пригiрок, прiоритет, превисоко, превеселий, приборкати, престол, приїздити, прекрасний, преамбула, прикордонник, прiзвисько, превелебний, притулок, претихий, прешвидкий, префiкс, прибережний, прехороший, присвiтити, присвоїти, пребiлий, признатися, премудрий, прилинути, предовгий, пританцьовувати. 

ІI. Розподiлити слова у 1-шу колонку з префiксом пре-, у 2-гу – з префiксом при-. 

Приозерний, пречистий, приораний, прегарний, приємний, претяжкий, принишклий, преспокiйний, приживлений, препишний, примочити, претекст, примружити, прекумедний, пресмачний, приколисати, пресвятий, пригiрклий, прещедрий, придворний, пригрiти, прежорстокий, премилий, принизити, пребагатий, предорогий, приголосний, прещиро, прибити, пречорний, привласнити. 

Правопис префiксiв з-, с- 

І. Зчистити, скраплений, зсiкати, список, зсохлий, сповiдь, зцiлити, сфотографуватись, звiльнити, споглядати, зцiпити, згладити, схудлий, згаяти, згорнути, струшувати, спалах, зсувний, скроїти, зжити, сходження, зчорнiлий, сформувати, сфабрикований. 

ІІ. Зчленувати, сплесне, здивувати, сколихнути, зшиток, спершу, зцiджувати, схилити, зчiпний, скупченiсть, зчiсувати, зсадити, схвильований, згоїти, сфальшований, спопелити, зсипати, схрещування, скрутка, сформулювати, зсередини, скерований, зчеплений, спарити. 

ІІI. У 1-шу колонку записати слова з префiксом з-, у 2-гу – з префiксом с-. 

Сказати, зв’язати, спантеличити, зшити, спита- ти, здобути, збожеволiти, скрикнути, зцементувати, здиблений, зламати, сколотити, зслизнути, схибити, скувати, зцiдити, зчорнiлий, сформуватися, зцiлити, зсутенiти, скосити, схуднути, сплеснути, скоїти, зчистити, ступити, зменшити, збити, сховати, збудити, скликати, згорiти, згiркнути, сточити, ствердити, зсiчений, скрiпити, сфокусувати, схибити, зрiзати, сплюснути, спам’ятатися, зцупити, зрiвняти, стурбований, скупати, сходити, стишити. 

Написання складних службових слiв 

Якщо, iз-за, тощо, абищо, з-над, якби, iди-бо, упродовж, з-попiд, внаслiдок, тим-то, наприкiнцi, задля, так-от, надалi, абищо, зроби-но, понад, з-за, причому, розкажи-но, тож-то, немовбито, знайшов-таки, адже, начебто, тому-то, заради, iди-бо, з-помiж, мовби, отак-то, попри, якось-то, з-посеред, навпроти. 

Вживання i–й, у–в 

І. Записати в 1-шу колонку сполучення слiв з i, у 2-гу – з й. 

1. Жоржини … айстри, гладiолуси … гвоздика, дуби … берези, горобець … синичка, клени … осокори, каштан … осика, чайки … орли, дощ … вiтер, Катерина … Вiктор, Семен … Михайло, рiчки … озера, снiг … лiд, мiсяць … зорi, вчитель … учнi, татусь … ненька, ба- буся … онук, хлопчик … дiвчинка, моря … океани, живiть … радiйте, берег … узбережжя, музиканти … оркестр, роман … нарис, елегiя … етюд, повiстi … оповiдання. 

2. Удень … вночi, послухайте … iдiть, зупинись … озирнися, любов … ненависть, турбота … опiка, лимон … апельсин, кульбаба ... конвалiя, вальс … танго, цукерки … мармелад, виноград … яблука, персик … абрикоса, сюжет … композицiя, зошити … обкладинки, кiт … собака, жовта … блакитна, дуб … акацiя, ведмiдь … бджоли, брови … очi, розпука … страх, чисто … охайно, синтаксис … пунктуацiя, синонiм … антонiм, диктофон … мiкрофон, фонетика … орфоепiя. 

ІІ. Записати в 1-шу колонку словосполучення з в, у 2-гу – з у. 

1. Спiває … оперi, шукає … хлiвi, мешкала … Житомирi, жити … злагодi, побував … Англiї, висновки … творi, залишиться … спогадах, кiт … чоботях, квiти … оранжереї, мандруємо … свiт казок, придбати … аптецi, вишнi … цвiту, усi … оселi, лавка … парку, бу- ти … епiцентрi, одужувати … лiкарнi, риба … ставку, альбом … шафi, хiрург … операцiйнiй, ростуть … саду, студент … унiверситетi, дiвчина … розпачi, нарада … областi, глядач ... захопленнi. 

2. Побувала … Вiднi, плаває … океанi, бути … захватi, танцював … ансамблi, тримав ... обiймах, побувати … Венецiї, вiдлiтають … теплi краї, прибрав … оселi, пирiг … печi, жити … Українi, працює … освiтi, iграшка … хлопчикiв, плавати … океанi, бузок … вазi, потрапити … оточення, рiк … рiк, вуха … осла, шиє … свята, запитати … актриси, зайдiть … кiмнату, мешкаємо … власному будинку, зiбрав … кошик гриби, працювала … сферi обслуговування, занiс … хату. 

Правопис не i нi з рiзними частинами мови 

Не осмислити, невмiння, нездужатися, нiякий, неважкий, неабихто, не пiзнавати, нiякий, невесело, ненавидiти, непокоїтися, непослух, нiтрохи, неспроста, необтяжений, недооцiнювати, недостача, не треба, нiколи, не до речi, невдало, не вислухавши, недоречно, нероба, неабиякий, нiвроку, невiльник, неук, нехтувати, немiчний, не до вподоби, нiскiльки, нi в кого, невтiшно, невблаганний, невсипуче, несказанний, невтiшно, недiєвий, не дивно, неславити, не спинити, невдаха, не випадково, ненавмисне, ненароком, неначебто, нi так нi сяк. 

Джерело - журнал "Дивослово"


НЕТРАДИЦІЙНІ ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ

1. “Пограємось у слово”

Робота виконується парами: один учень записує іменник, а інший добирає до нього прикметник тощо.

2.“Розмалюй моє речення”

На дошці записані непоширені речення. Учні повинні їх доповнити другорядними членами речення.

3. “Малюю музику словами”

Звучить фонограма. Завдання учням: описати мелодію словами (2-3 речення).

4. “Я бачу слово”

Вчитель читає текст (можна поезію). Учні закривають очі, слухають, а потім описують (усно чи письмово) зорові картини, що виникли перед очима.

5. “Розфарбую слово”

Дібрати епітети (означення) до записаних на дошці слів: мова, пісня, Україна, мрія.

6. “Збирачі скарбів”

Завдання учням: скласти словничок (антонімів, синонімів, тематичні, логічні тощо).

7. “Будівничі”

Скласти слова з певною значущою частинкою (наприклад, з префіксом роз-, суфіксом –н- тощо).

8. “Мислитель”

Складання сенканів до різних понять. Обмін творчими доробками у парах чи групах.

9. “Німий” диктант

Учням пропонуються картинки з малюнками або світлинами. Завдання учнів – записати слова, що називають зображене. Додатково можна запропонувати поставити наголоси в записаних словах, пояснити їх значення чи орфограми.

10.“Письменники”.

Робота в малих групах. Учні складають тексти, в яких всі слова починаються з однієї літери.

11.“Археологи”

До запропонованих понять дібрати такі синоніми або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми або архаїзми).

12.“Подаруй мені слово”

Завдання: до запропонованого тексту дібрати заголовок.

13.“Запитання в подарунок”

Учням пропонується запитати у когось із однокласників по темі уроку.

14. “Ланцюжок”

Учням пропонується скласти ланцюжок слів до певних понять: 1) логічний; 2) образний.

15. Гра “Мовний етикет”

Завдання для роботи в групах. Озвучити: 1) вітання, 2) прощання, 3) запрошення, 4) побажання.

16.“Народна мудрість”

Доповнити прислів’я, розкрити їх значення (можна методом “Мікрофон”):

Слово – не горобець (вилетить – не піймаєш).

Гостре словечко (коле сердечко).

І від солодких слів (буває гірко).

Від теплого слова (і лід розмерзає).

Слово старше (за гроші).

Менше слів (більше діла) та ін.

17.“Слово в малюнку”

Фарбами зобразити почуте:

У мові – чари барвінкові,

Аж сяють барви веселкові.(Д. Білоус)

Ти наше диво калинове,

Кохана українська мово.(Д. Білоус)

Як парость виноградної лози

Плекайте мову. (М. Рильський)

18. “Я – фотограф”

Завдання учням: описати самого себе, намалювати свій портрет словами (“сфотографувати” себе).

19.“Урок людяності”

Завдання: у тактовній формі вказати на неправильну поведінку уявному скупому (ледареві, вередливому).

20.“Фантазери”

Яке ім’я хотів би мати? Чому? Записати пестливі форми цього імені.

21.“Неповторність поезії”

Робота в групах: скласти за аналогією акровірші про зиму і літо.

Високе небо кличе журавлів.

Останнє листя сумно так жовтіє.

Самотня квітка сяє на вікні –

Елегій час, і суму , і надії.

На землю дощ спускає пелену.

І в холод йдемо, та ждемо весну.

Весело й дзвінко продзвенів струмок.

Енергій сонця й квітів не зловити.

Співає все, трава – немов вінок.

Надіється, кохає, хоче жити,

Окрилюється серце і співа.

Юнь трав і неба знову розцвіла.

22.“Ми – поети”

Скласти поезії за певними римами (роботу можна виконувати в парах).

23.“Ювеліри”

Написати твори-мініатюри, речення в яких складалися: 1) лише з граматичних основ; 2) лише з дієслів; 3) лише з підметів тощо.

24.“Детективи”

За намальованими на дошці схемами побудувати речення, зробити їх синтаксичний розбір.

25.“Заговори, щоб я тебе побачив”

Обмін думками, мріями, побажаннями, враженнями (можна методом “Незакінчене речення”).

          26.”Хто більше?”

Скласти із запропонованими словами якнайбільше речень (слова: земля, дорога, мама)

27.“Об’єднай”

Скласти одне речення, в яке ввести слова ліс, ялини, мешканці (Під час перевірки “позичити” в друга цікаве).

28.“Поясни”

За обмежений час пояснити лексичне значення даних слів: орбіта, земля, Земля, горизонт.

29.“Шукачі пригод”

Вигадати якнайбільше пригод, які б передували закінченню тексту:

...І ось, нарешті, берег. Усі, хто був у човні, поглядами і словами підтримували один одного. Здавалось, все закінчилось. (Роботу варто проводити в трійках або малих групах).

30.“Давайте похвалимось”

Описати 2-3 реченнями щось, чим пишаєтесь, можете похвалитися. Обмінятися записами з сусідом за партою.

31.“Оптимісти та песимісти”

До запропонованого предмета чи явища поставити контрастні запитання:

Чим це добре?

Чим це погано?

32.“Оповідання-ланцюжок”

У групах перший придумує речення, а кожний наступний додає своє, щоб разом утворилося коротке змістовне оповідання (тему може запропонувати вчитель або самі учасники групи).

33.“Словникові сходинки”

Пропонується пограти відому гру зі словами (кінцевий звук попереднього слова стає початком наступного: школа – альбом – метро – олівець – цап – парта...).

34.“Пошукова робота”

У записаному на дошці (або з підручника) тексті назвати відсутні частини мови, скласти з ними речення:

Припорошений пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом.

35.“Асоціації”

Учитель диктує слова, а учні повинні записати слова-асоціації. Наприклад:

школа – діти, ялинка – Новий рік, пташка – небо тощо.

Село, літо, хліб, канікули, мелодія, квітка, клас, сонце, сад, хмарина, соловейко, дівчина.

36.“”Проклади місток”

Об’єднати поняття, чим “допомогти” уявному казковому персонажу перейти через річку. 
Чесний подовження

Боротьба вживання апострофа

Спросоння подвоєння

Обов’язок уподібнення

Осінній спрощення

37.“Хто більше”

Вчитель швидко читає слова. Учні за обмежений час записують ті, які вдалося запам’ятати:

Серпанок, веселка, ясир, небокрай, берегиня, марево, вірність, водограй, сніговій, подання, сумління, суцвіття.

38.“Я знаю, що я знаю”.

Під час словникового диктанту учні записують слова у три колонки:

1) знаю; 2) не знаю; 3) вагаюсь.

По-нашому, силоміць, абихто, де-не-де, хтозна-куди, якось-то, рік у рік, дещо, сам на сам, кінець кінцем, віч –на –віч.

39.”Конструктор”

Утворити із літер запропонованого вчителем (однокласником) слова якомога більше інших слів (селянство, непереможність, бібліотека тощо). Завдання виконується парами або малими групами.

40.“Зігріймо слово”

Серед названих чи записаних на дошці слів назвати “теплі”:

Посмішка, неспокій, сонечко, квітка, хитрість, погорда, ромашка, неприязнь, доброта, допомога, зрада, любов, мелодія, ненависть.

41.”Початківці”

Здогадайтесь, які прикметники (слова інших частин мови) пропущено у віршованих рядках, запишіть поезію у своєму варіанті:

Ой, була в лелеки

Хата .................

Та спиляли люди

Явора на дрова.

Як палало ..........

...............тіло,

Із очей ................

Дві сльози злетіло.(І. Дикань)

42. “Вдячність”

На основі почутої у виконанні вчителя “Молитви до мови” Катерини Мотрич учні складають власне звертання-подяку до рідної мови (вид письмової роботи довільний: сенкан, міні-твір, роздум тощо)

43. “Знайди сусіда”

Записати синонімічні слова до поданих фразеологізмів з довідки:

Пекти раки - тридев’ять земель –

Прикусити язика - зарубати на носі –

Замилювати очі - кров з молоком –

Як риба у воді - пускати півня –

Довідка: підпалювати, добре, здоровий, запам’ятати, замовкнути, червоніти, обманювати, далеко.

44.”Дешифрувальник”

Розшифрувати прикметники, записати їх, визначити “зайве” слово (роботу варто проводити парами):

Аясн, езанел, овтаж, икшора, ирйищ, елнез, насрек, іелб, аранг, кащар, ашовд, чужда.

45. “Будівельники”

Утворити дієслова, використовуючи префікси і суфікси, вказати спосіб творення:

Ви_______, пере_______, на______, воз_______, ______а-ти, _______я-ти, ________ну-ти, ________ся, від______ся, по_________ува-ти, роз_______ся.

46.”Майстри слова”

Написати міні-усмішку, яка складалася б тільки з дієслів (завдання виконується у довільних групах).

Смачна картопля.

Скопала, посадила, пополола, обгортала, викопала, раділа, зібрала, сховала, дістала, начистила, варю, пахне, обідаємо, смакуємо.

47. “За вікном”

Починати урок варто, звертаючи увагу дітей на красу довкілля, особливості певної пори року. Наприклад (читає вчитель):

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

(Л. Костенко)

Після прочитаних рядків можна запропонувати учням написати твір-мініатюру на одну із тем: “Стою собі, задивлена в природу”, “Самі на себе дивляться ліси, розгублені від власної краси”, “Заплакали дощі над світом посивілим”, “Спасибі, земле, за твої щедроти”.

48. “Подумай”

Творчий словниковий диктант: записати дані визначення одним словом:

- Прислівник, який означає день, коли відбувається розмова.

- Прикметник чоловічого роду, що є антонімом прикметника твердий.

- Неозначена форма дієслова, синонім до дієслова забувати.

- Дієслово доконаного виду, утворене за допомогою префікса від дієслова їхати.

- Присвійний прикметник чоловічого роду, утворений від іменника рибалка.

49. “А ти знаєш?”

Пояснити (усно) значення слів, записаних на дошці або запропонованих учителем:

Абориген, бра, ностальгія, аграрний, табу, фауна, фатальний, агресивний тощо.

50. “Чарівні рядочки”

Вписати у горизонтальні рядки сполучники, що закінчуються на –о:

1. З’ясувальний ___-о

2. Розділовий ___-___-о

3. Умовний ___-___-___-о

4. Часовий ___-___-___-___-о

5. Порівняльний ___-___-___-___-___-о.

51. “Павучки”

Слова з протилежним значенням з’єднати ----------, а слова, близькі за значенням ________:

Безсердечність доброта шлях хата

Жорстокість чуйність ліс дорога

Байдужість сердечність кам’яниця діброва

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев В. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань, 1983.

2. Ильин Е. Герой нашего урока. – Москва, 1991.

3. Львова Ю. Творческая лаборатория учителя:Книга для учителя. – Москва, 1992.

4. Куцевол О. Портрет творчого вчителя літератури // Дивослово.- 2007. - №1.

5. Мельничайко В. Робота з граматичними синонімами на уроках

української мови у 4-8 класах. – К., 1975.

6. Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь на синтаксичній основі // Дивослово. – 2004. - №№6,8

7. Пентилюк М. Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні рідної мови // Українська мова і література в школі. – 1999. - № 3.

8. Рудницька О. Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи. – Тернопіль, 2007.

9. Синиця І. З чого починається педагогічна майстерність. – К., 1972.

10. Сисоєва С. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К., 1994.

11. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. – К., 1995